А.А.Шмалько – завідувач відділу сучасної та новітньої історії

Нікопольського краєзнавчого музею.

 

Історія виникнення свята 8 березня(Міжнародний жіночий день).

 

Всі жінки нашої країни завжди чекають на це весняне і дуже світле свято під назвою 8 березня. Історія виникнення його відома, напевно, багатьом. З дитинства ми звикли чути, що святкуванню 8 березня ми зобов’язані двом історичним особистостям: комуністкам  К. Цеткін і Р. Люксембург. А чи так це насправді? Адже історія відзначення 8 барезня , як дня боротьби за права жінок розпочалася ще раніше.

Ще в 1857 р. 8-го березня сотні робітниць швейних і взуттєвих фабрик міста Нью-Йорка виступили з вимогами зменшити тривалість робочого дня (який, до речі, доходив до 16 годин!), підвищити заробітки нарівні з чоловіками, оскільки їх зарплата істотно відрізнялася від тієї, що отримували чоловіки, а також поліпшити жахливі умови праці. Після цих виступів робочий день знизили до 10 годин і вперше були створені жіночі профспілки.

У 1908 році 8 березня, знову у Нью-Йорку, американські жінки  вимагали заборони дитячої праці, поліпшення умов на фабриках і надання жінкам права голосу. Наступного,1909,року Національний жіночий деньсвяткувавсявСШАз ініціативиСоціалістичної партії Америки в останню неділю лютогоі відзначали його  до 1913 року.

У 1910 році, 27 серпня, в Копенгагені було проведено конференцію, організовану жінками-соціалістками. Саме тоді й відбулася зустріч американських соціалісток з Кларою Цеткін, яка запропонувала встановити«день боротьби за права жінок», коли б  жінки з різних країн змогли б вільно заявляти про свої права та вимоги на всіляких ходах і мітингах. Це пролунало як заклик до всіх жінок світу стати на боротьбу за рівні права.

Жінки багатьох країн приєдналися до боротьби проти злиднів, за рівноправність, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир.

Точну дату Міжнародного жіночого дня на тій конференції так і не було визначено.

 

Після цьогоПерший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня наступного, 1911, року, — жінки претендували на право голосувати, право на працю і вимагали покласти край дискримінації на роботі. Цей день відзначався вНімеччині, Австро-Угорщині, ШвейцаріїтаДаніїв різні дні. Більше мільйона людей узяли участь у мітингах. У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні.

З 1913 р. жінки в багатьох країнах почали заявляти про свої права в різні дні, які вони вибирали самостійно.  В цей же рік вперше Міжнародний жіночий день відзначався в Росії, в Петербурзі.

Лише 1914 року жіночий день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині,Нідердандах,Росіїт а Швейцарії.

Жіночі демонстрації 23 лютого (8 березня за новим стилем) 1917 року стали початком Лютневої революції.

Свято 8 Березня було введено в якості офіційного свята в перші роки радянської влади. 

У газетах того часу 8-е Березня називали "днем огляду бойових сил робітниць і селянок всієї країни". Про весну і любов ніхто не згадував , головний акцент робили на відвідуванні жінками зборів, гуртків політграмоти і залученні її в процес класової боротьби і соціалістичного будівництва.

Якщо говорити про День 8 березня, історія його розвитку в радянській Росії після 1920 зазнавала багато змін.

Наприкінці 1920-х років  жінки-робітниці зустрічали цей день як своє свято, виконували прибирання в будинку, готували святкові обіди, одягались у найкраще вбрання. Сімейні риси у святкуванні 8 Березня продовжували розвиватись і в наступні роки . Крім зборів, мітингів, демонстрацій, на підприємствах влаштовувались сімейні вечори з іграми, піснями, танцями, частуванням.

Таким чином, нова традиція, яка не мала аналогів раніше, ввійшла в наш побут.

Тільки з 1966 року в Радянському Союзі це свято, завдяки указу від 08.03.1965р., офіційно стало неробочим днем,

В СРСР свято втратило своє політичне забарвлення і перетворилося на одне з небагатьох неполітичних свят

 1975 року день був визнаний ООН як Міжнародний жіночий день з нагоди Міжнародного року жінки. У західних країнах Міжнародний жіночий день був уперше відзначений у популярному заході після 1977 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам оголосити 8 березня як День Організації Об'єднаних Націй для прав жінок і миру в усьому світі  

Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток, ніж справжній вираз феміністського руху, проте в ряді країн 8 березня є державним святом.

Після розпаду Радянського Союзу день 8 березня лишився в переліку державних свят України. Відзначається Міжнародний жіночий день і в країнах СНД як Міжнародний жіночий день; в Узбекистані як День матері; у Вірменії його відзначають 7 квітня, як День материнства і краси.

У країнах Балтії це свято не отримало широкого розповсюдження.

На початку XXI століття цей день залишається державним святом у низці пострадянських та соціалістичних країн: Азербайджані, Анголі, Білорусі, Буркіна-Фасо, В’єтнамі, Грузії, Північній Кореї, Казахстані, Камбоджі,Киргизстані, Китаї, Республіці Конго, Лаосі, Македонії, Молдові, Монголії, Непалі, Таджикистані, Туркменістані, Росії, Уганді,Україні.

Історія 8 Березня - це історія як жінки боролися за свої права.