2016 рік - рік 80-річчя з дня народження
Бориса Миколайовича Мозолевського

   Об этом для «Дня» сообщил директор Никопольского краеведческого музея Александр Кушнирук. Таким образом, по его словам, в городе решили увековечить память о выдающемся украинском археологе, который во время раскопок кургана Толстая Могила нашел знаменитую скифскую Золотую Пектораль. 4 февраля сотрудники музея отметили 80-летие со дня рождения Б.Мозолевского — они возложили цветы к каменной стеле, посвященной археологу, которая стоит возле стен краеведческого музея. «Этот памятный знак в свое время был установлен учениками и поклонниками Б.Мозолевского на территории базового лагеря экспедиции Института археологии АН УССР в селе Шолохово Никопольского района.  В прошлом году эту стелу, вместе с коллекцией каменной пластики, собранной экспедицией, для лучшей сохранности передали нашему музею», — рассказал А.Кушнирук.

Юбилей Б.Мозолевского в Никополе решили отметить целым рядом памятных мероприятий, которые будут проводиться в нынешнем году. «Только вчера мы открыли зал археологии, значительная часть экспозиции которого посвящена экспедиции Б.Мозолевского, археологическим раскопкам кургана Толстая Могила и найденному  скифскому золоту, в том числе, Золотой Пекторали. Это открытие, сделанное 21 июня 1971 года, стало одним из самых знаковых событий в украинской археологии», — говорит А.Кушнирук. Руководство музея обратилось к властям Никополя с просьбой переименовать улицу Чубаря в честь археолога Бориса Мозолевского. Эту просьбу в мэрии рассмотрели и поддержали — до 21 февраля на сессии горсовета депутатами будет принято соответствующее решение. Кроме этого, в рамках юбилея на стене Никопольского краеведческого музея будет установлена мемориальная доска, посвященная Б.Мозолевскому, а в местной прессе появятся публикации, рассказывающие жителям Никополя о сенсационном открытии археологов, ставшем известным во всем мире. Памятные публикации о Борисе Мозолевском появятся и на официальном сайте Днепропетровского национального исторического музея, сообщила его директор Надежда Капустина. «В нашем музее открытию Мозолевского посвящена постоянная экспозиция с копией Золотой Пекторали», — напомнила она.

Об юбилее выдающего археолога помнят и его коллеги. «Бориса Мозолевского я знала хорошо и посвятила ему ряд публикаций, в том числе вспоминаю его в своих мемуарах, — рассказывает профессор Днепропетровского национального университета, доктор исторических наук Ирина Ковалева. — Безусловно, он был любимцем судьбы, и это было не первое его открытие. Он был убежден в своей правоте, работал настойчиво и кропотливо, а потому открытие скифского золота и пекторали не были каким-то наскоком или случайностью. В результате мы получили замечательный образец античной торевтики, изготовленный по заказу, но отражающий мировоззрение скифского общества, его мифологию. Об этом свидетельствуют три элемента, соединенные в форме полумесяца. Скотоводческая жизнь скифов и их вождей, культ плодородия и цветы повелики, символизирующие смерть и возрождающуюся жизнь. Это очень интересный памятник искусства, о котором написана большая литература», — сказала профессор И.Ковалева.+

 

Вадим РЫЖКОВ, «День», Днепропетровск

 

СТВОРЕНИЙ МОЗОЛЕВСЬКИМ
мУЗЕЙ ПРОСТО НЕБА ТЕПЕР – В НІКОПОЛІ

13 вересня   1993 року пішов у вічність Борис Миколайович Мозолевський– археолог , історик , поет . Саме він 21 червня 1971 року о 14 год. 30 хв. Під час розкопок скіфського кургану Товста могила знайшов золотий знак царської влади – золоту Пектораль. Вишуканий твір філігранної майстерності, якій дивуються й сучасні майстри, вагою 1150 г і діаметром 30,6 см пролежав понад тисячоліття після того, як він був туди покладений.

Ця унікальна знахідка приголомшила весь цивілізований світ. Після розкопок Товстої могили Борис Мозолевський став одним із найавторитетніших дослідників великих скіфських курганів. Окрім Товстої Могили, на його рахунку багато відкриттів і з Хоминої, Денисової, Реп’яхуватої, Бабиної, Водяної, Соболевої могил тощо. Дві третини скіфського золота в Музеї історичних коштовностей України – саме його археологічні надбання.

Він, довго перебуваючи на «гачку» КДБ за «націоналістичні погляди», захистив кандидатську дисертацію, написав кілька книжок поезії, став членом Спілки письменників СРСР.

Все, що мало історичну, археологічну цінність, як правило, після розкопок відправлялося якщо не до Києва, то до Дніпропетровська. А що ж нам, нікопольським нащадкам древніх скіфів та козаків? Вчений скрупульозно зібрав знакові каміння, які згодом перетворилися на своєрідний музей просто неба. Там становили стелу «Пам’ятка археології «Курган» та пам’ятну стелу із написом: «Тут тривалий час працював відомий український археолог і поет Борис Мозолевський (1936 – 1993)» і його власними словами:

«І коли упаду я десь на дорогах доби,
Попрошу я не пам’яті, не книжок і ні слави, -
Ви прийміть мене назавжди, Базавлуцькі горби, -
Сивий попіл гарячий мій в золоті свої трави»

До місця розташування музею просто неба все ближче підходили роторні екскаватори – гірничо-збагачувальному комбінату потрібні нові землі для видобутку марганцевої руди. Виникло питання: як зберегти те, що залишив нам Борис Мозолевський? Співробітники Нікопольського краєзнавчого музею запропонували перевезти стели та кам’яні витвори до Нікополя. Звернулися за технічною та транспортною допомогою до депутата обласної ради, генерального директора ВАТ «ВНЦ «Трубосталь» О. І. Фельдмана. Олександр Ісаакович із присутніми йому ентузіазмом та рішучістю допоміг перевезти надбання до лапідаріуму біля південного крила музейного будинку.

І ось 13 вересня в День памяті Бориса Мозолевського біля краєзнавчого музею відбулися невеликі урочистості з нагоди встановлення стели та кам’яних пам’яток скіфської давнини.


Вступним словом церемонію відкрив директор музею Олександр Кушнірук. А його перший заступник Мирослав Жуковський, який особисто знав Б. М. Мозолевського, говорив про нього як про людину, яка мала якесь надзвичайне відчуття знахідок, природний дар та хист до археологічних пошуків, високу творчу вдачу та талант поета.

О.І. Фельдман, О.О.Мельник, краєзнавець із Кривого Рогу, власник приватного музею М. Бабенко та краєзнавець М. Волков із Орджонікідзе висловились за увічнення пам’яті Бориса Миколайовича в Нікополі. Учасники зібрання висловили вдячність О. Фельдману за його розуміння значимості збереження історичних пам’яток краю та посильну організаційну і матеріальну допомогу у цьому.


Гостям із Орджонікідзе та Кривого Рогу були подаровані книги «Співець скіфського краю» про Б. Мозолевського та альбоми «Нікополь очима художників», виданих у РПЦ «Січ». А міський державний краєзнавчий музей поповнився одразу цілим історичним розділом про неповторність нашого краю. 

 

Володимир ПЕТРОВ.
Фото автора.