День Героїв Небесної Сотні

Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України Петра Порошенка № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року . Це протестувальники, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Майдану .

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».  

Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану 21 лютого 2014 року звучала жалобна пісня «Пливе кача…», що стала неофіційним гімном «Небесної Сотні» .

Назва «Небесна Сотня»

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Назви вулиць і площ

Впродовж зими-весни 2014 року щонайменше 30 вулиць і площ у різних населених пунктах України були названі на честь Героїв Небесної Сотні. Площа Героїв Євромайдану в Тернополі (раніше — майдан Мистецтв) отримала нову назву 23 січня 2014 року, наступного дня після перших жертв зіткнень — Сергія Нігояна, Юрія Вербицького та Михайла Жизневського. Протягом лютого 2014 площі та вулиці Героїв Майдану з'явились у Вінниці (21), Дніпропетровську (22), Козятині (23),  Кіровограді (24), Луцьку, Ніжині (26), Каневі (27), Олевську та Знам'янці (28).

20 листопада 2014 року Київська міська рада перейменувала відрізок вулиці Інститутської, де 20 лютого відбувалися розстріли учасників Майдану, на Алею Героїв Небесної Сотні.

Присудження звань Герой України

24 лютого 2014 народні Верховна рада України прийняла постанову № 4213  «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Документ доручав наступному Президентові України присвоїти звання «Герой України» полеглим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013 р. — лютого 2014 р. в Україні. Авторами законопроекту виступили депутати від партії ВО «Свобода» Ірина Фаріон, Ігор Сабій та Анатолій Вітів. Проект підтримали 342 депутати, серед яких були й депутати від опозиційних до сил Майдану партій.

3 березня до Закону були внесені зміни, що передбачали нагородження також і смертельно поранених на Майдані, на думку автора проекту, депутата від партії «Батьківщина» Віталія Немілостівого, через те, що з моменту прийняття попередньою постанови ще кілька важко поранених померли в лікарнях. За відповідне рішення проголосували 255 нардепів.

Виконувач обов'язків президента О. Турчинов не міг видати указ про нагородження, оскільки згідно зі статтею 112 Конституції України виконувач обов'язків Президента України не має повноважень нагороджувати державними нагородами.

Хоча наступного Президента України — Петра Порошенка, було інавгуровано 7 червня 2014, впродовж більш ніж 5 місяців, постанова Верховної Ради України залишалася президентом не виконаною. Ця обставина викликала обурення громадськості під час покладання Петром Порошенком квітів до пам'ятного хресту загиблим на вулиці Інститутській вранці 21 листопада з нагоди річниці від початку Революції гідності.

Цього ж дня Петро Порошенко підписав указ № 890, згідно з яким «За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності» звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 99 особам. 20 лютого 2015 року звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присвоєно ще 5 особам.

20 лютого 2015 року Петро Порошенко вручив 107 орденів «Золота Зірка» Героя України родичам загиблих під час Революції гідності та АТО.

Орден Героїв Небесної Сотні

 26 червня 2014 Президентом України було ініційовано заснування нової державної нагороди — Орден Героїв Небесної Сотні. Орден був затверджений Верховною Радою України 1 липня 2014. Орден встановлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Впродовж місяця було розроблено статут і малюнок Ордена, і 6 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України схвалив проект Указу Президента України «Про Орден Небесної Сотні», Статут та малюнок Ордену Героїв Небесної Сотні. Указ Президента вийшов двома місяцями пізніше — 3 листопада 2014 року 

«Територія гідності»

У березні 2014 року було анонсовано проведення міжнародного відкритого конкурсу на концепцію оновленого громадського простору ядра міста Києва із матеріалізацією подій революції гідності, який згодом отримав назву «Територія гідності». Конкурс тривав протягом року, а його результати були оголошені 16 червня 2015. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України  утворено державний заклад «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Гідності», і підпорядковано його до сфери управління Українському інституту національної пам'яті .

 

 

  

 

«Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності» – музейна науково-дослідна, культурно-освітня та науково-методична державна інституція, що належить до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.

Музей створено розпорядженнями Кабінету Міністрів України «Про утворення державного закладу «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей гідності» від 18 листопада 2015 р. №1186-р та «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. №1186» від 23 листопада 2015 р. №1230-р.

Указом Президента України від 12 квітня 2016 р. №138/2016 Музею надано статус національний. Музей започатковано громадською ініціативою «Музей Майдану / Музей Свободи», яка розпочала практичну діяльність зі створення Музею як багатофункціонального музейного комплексу. Учасники ініціативи працювали над концепцією Музею, збирали артефакти та свідчення, забезпечували зберігання, дослідження та популяризацію об’єктів, предметів і місць, пов’язаних з Революцією гідності. 18 січня 2016 р. директором Музею Революції Гідності призначено одного із ініціаторів його створення, голову правління ГО «Музей Майдану» – Ігоря Пошивайла.

Джерела

На початку доленосних для України подій взимку 2013 – 2014 років група музейників і активістів зрозуміла, що розгортання громадських протестів набуває історичного масштабу та суспільного значення, що розуміння свободи як культурної та суспільної цінності набуває унікальних виявів у новітній історії держави. Активісти групи закликали подбати про збереження для нащадків унікальних свідчень і розпочали просвітницьку польову роботу на барикадах і в медіа-просторі, переконуючи, що до таких може належати чи не кожен предмет, що опинився в епіцентрі подій, кожне явище, що постало в ході боротьби громадян за свої права і свободу, кожна емоція, радість і біль. Так у січні 2014 року виникла ініціатива «Музей Майдану», яка восени 2014 року об’єдналася з ініціативою Аналітичного центру pro.mova «Музей Свободи». У лютому 2015 року музейники групи заснували Громадську організацію «Музей Майдану». Головним завданням об’єднаної ініціативи стало збереження пам’яті про події та людей Євромайдану і Революції гідності, зокрема шляхом збирання свідчень, документів, усних історій та предметів, охорони меморіальних місць та об’єктів. На різних етапах створення Музею Майдану підтримали Самооборона Майдану та низка ініціатив – Бібліотека Майдану, Пошта Майдану, Автомайдан, Майдан прес-центр та інші, а також Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури України, Київська міська державна адміністрація, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національний заповідник «Софія Київська», Музей історії міста Києва, Національний музей історії України у Другій світовій війні, ГО «Агенція культурних стратегій», Український комітет ІКОМ.

Із січня 2014 року громадська ініціатива «Музей Майдану / Музей Свободи» зібрала понад дві тисячі артефактів, документів, світлин та усних свідчень, що зможуть скласти основу новоствореного Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, провела низку виставкових проектів в Україні і за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками, взяла участь у начальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку «музеїв пам’яті» та викликів, які стоять перед ними.

 Музей Революції гідності має стати багатофункціональним музейним комплексом, відкритою динамічною інституцією нового покоління, що базується на подіях минулого і спрямовується у майбуття, слугує авторитетною платформою для рефлексій над темою свободи та осмислення масштабних історичних процесів. Музей зберігає пам’ять про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті, інших подій на Майдані Незалежності та в інших місцях, пов’язаних із боротьбою українців за права та свободи людини, свободу як цінність, незалежність України та цивілізаційний вибір. Музей покликаний поширювати ідеї гідності і незалежності, свободи самоорганізації, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє. Музей буде відкритою, учасницькою, дискусійною, дослідницькою, культурно-освітньою інституцією, міждисциплінарною платформою збереження пам’яті про боротьбу за свободу в новітній історії України, осмислення соціальних рухів та масштабних історичних процесів, рефлексій над питаннями свободи та ідентичності, промоції відповідального критичного мислення, соціальної відповідальності та громадського активізму, сприяння консолідації українського суспільства. У перспективі Музей має стати інтелектуальним і креативним хабом, осердям усіх видів ініціатив, пов’язаних з інклюзивним осмисленням минулого і консолідованим творенням майбутнього.

Основні структурні складові

- Меморіал Героїв Небесної Сотні
- Експозиція (основна, змінна, мандрівна, віртуальна, експериментальна)
- Фондосховище
- Дослідницький та реставраційний центр
- Центр інновацій і самоосвіти (дитячий музей, лабораторія ініціатив, творчі майстерні)
- Медіатека, архіви, книгозбірня
- Публічний простір (зона зустрічей, комфорту, дозвілля)
- Комунікаційний простір (кіноконцертна зала, конференц-зала)
- Простір майданівських ініціатив
- Музейна крамниця-кав’ярня

 Зібрана активістами колекція включає понад 2000 предметів, близько 500 аудіо- та відеоінтерв’ю, пам’ятко-охоронну документацію, документальні фотографії, книжкові видання. Речову колекцію складено з різних груп, які поповнюють донині: від барикадного хенд-мейду, предметів самооборони, протестного мистецтва до унікальних артефактів. Серед раритетів зібрання – арт-інсталяція «Різдвяна шопка», серія живописних полотнищ «Майбутнє України» (розміром 200 х 1000, кожне з яких малювали в епіцентрі подій понад 100 людей в Києві, Донецьку та Луганську), прострілений сітілайт-бокс, 40-тонна металева конструкція «Йолки» з понад 500 прапорами, постерами, слоганами та іншими предметами, двометрова копія «Йолки» зі студії Громадського ТВ, пневмогармата, розтрощений автомобіль автомайданівця, скульптурна плита «Нова Україна» митця Роті з Франції, велосипедна конструкція із сонячною батареєю француза Гійома Аламі, «коктейлі Молотова» з електричних лампочок, начинених перцем та палаючою сумішшю, прострілені шоломи Героїв Небесної сотні. Колекція має значну історичну, мистецьку, соціальну, культурологічну, етнологічну цінність. Її збирання і збереження є результатом громадянського активізму, соціальної відповідальності, суспільної довіри та залучення, спільної відповідальності за збереження історії та творення майбутнього. Кожний з цих предметів зберігає пам’ять і живу історію.

 Локація і будівля

Будівля новітнього музею має бути частиною історичного та меморіального простору Революції гідності. Її архітектура презентуватиме поняття свободи і відповідальної колективної дії. Єдиним місцем, що відповідає таким вимогам, містобудівній логіці та історичній зумовленості, є земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5, що першопочатково відводилася під спорудження музейної будівлі, а після розстрілів мирних протестувальників де факто набула свого єдиного історично визначеного і суспільно схваленого призначення. Варіанти розміщення Меморіального комплексу і музею вироблено і апробовано на експертних зустрічах, публічних обговореннях, в процесі Міжнародного конкурсу «Територія Гідності / Terra Dignitas» (2015).

Довгострокова перспектива (5–10 років): спорудження нової будівлі для Музею / культурного кластеру на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5.
Короткострокова перспектива (2–5 років): адаптування будівлі Українського Дому на Європейській площі, приміщення Федерації профспілок України на вул. Хрещатик.
Тимчасовий варіант: адаптування частини приміщення Українського Дому для розміщення адміністративної частини Музею та фондової колекції, створення змінної експозиції.

Міжнародні консультації і апробація концептуальних ідей

Актуальність та особливості творення Музею Майдану, шляхів збереження і презентації сучасної історії обговорювалися із міжнародними експертами, зокрема Ліндою Норріс (Фулбрайтівський стипендіат, автор блогу Uncataloged Museum, США), Сарою Блюмфільд (директор Меморіального музею Голокосту у Вашингтоні, США), Елейн Ґуріан (екс-заступник директора Національного музею американських індіанців у Вашингтоні, екс-заступник Секретаря Смітсонівського інституту, США), Йоганнесом Расмуcсеном (секретар Baltic Initiative and Network, Данія), Базілем Керським (директор Європейського центру «Солідарність», Польща), Збіґнєвом Ґлюзою (керівником центру «Карта», Польща) та іншими.

Концептуальні ідеї новостворюваного Музею висвітлено, зокрема, на міжнародній конференції Альянсу Американських Музеїв у Сіетлі (травень 2015), на річній конференції Фонду Принца Клауса (Амстердам, 2015), на Смітсонівській конференції в Національному музеї історії (жовтень 2015), на конференції ІКОМ «Музеї на лінії вогню…» (Кишинів, жовтень 2015), у навчальних поїздках до Польщі за програмою «Study Tour to Poland» (Варшава, Ґданськ, 2014– 2015). Значення створення Музею, зокрема, для міжнародної спільноти, проілюстроване зацікавленням до цього проекту не лише з боку популярних інформаційних мас-медіа: Українська правда (Яким має бути Музей Майдану/Музей Свободи?), The New York Times (Unfinished Revolution: The Artists Soldier On Ukrainians Turn to the Arts in a Time of Upheaval), Aljazeera (The Museum of Maidan to be Opened in Ukraine), KyivPost (Maidan Museum to Open in Kyiv, if Funding Comes), а й фахових видань та блогів: журнал «Музейний простір» (№1(11), 2014), Smithsonian.com (Ukrainian Protesters Are Already Establishing a Museum for Maidan Artifacts), Victoria and Albert Museum blog (Museums and Protest), Musing on Culture blog (Museums in Ukraine: Learning to be with the people), Museums, Politics and Culture blog (Our History Museums will include the Events of These Days), The Uncataloged Museum blog (Mid-Revolution: Ukrainian Museum Updates) та інших.

 Проекти

Апробацію концептів і складових Музею здійснено у таких проектах:
- Виставка «Свобода» (Влодко Кауфман), Національний художній музей України (жовтень – листопад 2014, за підтримки MyMedia, Данія).
- Інтерактивна учасницька виставка «Творчість Свободи: (Р)еволюційна культура Майдану» (Ігор Пошивайло, Влодко Кауфман, Катерина Ткаченко), НЦНК «Музей Івана Гончара» (листопад 2014 – лютий 2015, за підтримки MyMedia, БФ «ДАР», Посольства США в Україні).
- Інтерактивна мультимедійна виставка «L’art de la liberté», Палац Талейрана, Український культурний центр у Франції, Париж (березень 2015, за підтримки Фонду «Відродження», MyMedia, МЗС, Посольства України у Франції).
- Мультимедійна виставка «Майдан: від незалежності до свободи» (Віталій Нахманович), Музей історії міста Києва (жовтень 2015 – січень 2016, за підтримки Українського інституту національної пам’яті).
- Міждисциплінарний проект «Уроки свободи» (літо 2015, за підтримки European Endowment for Democracy).
- Міжнародний проект «Windows into Protest / Вікна в протести» – створення відеофільмів про масові протести в Україні, Великій Британії, Туреччині (листопад 2015, програма ТАНДЕМ за підтримки Європейського культурного фонду, MitOst, Єврокомісії).
– Міжнародний проект «Перша допомога культурній спадщині в умовах комплексної кризи: міжнародні стратегії для України» (серпень 2015 – березень 2016, за підтримки Фонду Принца Клауса, Посольства США в Україні).
- Проект «Відважні» – комплексна програма із вшанування Героїв Небесної Сотні та учасників Революції гідності: виставково-інтерактивний простір, презентації, концерт, показ вбрання і фільмів (лютий 2016, організатори – Музей Революції гідності, Український інститут національної пам’яті).
- Участь у виставці «The Poster Remediated» на Ювілейному Міжнародному Варшавському бієнале плакату, де представлено тематичний блок «Євромайдан» (Музей плакату у Віланова, Польща, червень – вересень 2016).

Нині триває активна співпраця з українськими та міжнародними партнерами з влаштування виставок на тему Майдану із залученням збірки артефактів та свідчень, зокрема в Польщі, Бельгії, США.