Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; 

25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — 

26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург) —

український поет, письменник (драматург, прозаїк), 

художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.

Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв(1860).

Варивода Л.П.
Зав.відділом історії  запорозького козацтва та 

нової історії Нікопольського краєзнавчого музею

 

9 березня кожного року ми відзначаємо день народження Т.Г.Шевченка

Значення Т.Шевченка для українського народу важко переоцінити. Постать його в очах культурного світу зростає з року в рік.

Як скарб дорогоцінний, як святиня лишаються для нас його твори, це книга буття українського народу. Вони піднімають національний дух українського народу.

Під впливом ідей Т.Шевченка велась і досі ведеться боротьба за незалежність України, боротьба за українську мову.

Т.Шевченко писав свої поезії для народу і змалював в них народне життя, він не цурався писати тією мовою, якою розмовляв український народ, хоч дехто з російських критиків, зокрема Віссаріон Бєлінський, і вважали, що життя мужиків не цікаве для освічених людей, а мови української взагалі немає, а є тільки «хохлацкое наречие».

Він зневажливо поставився до мови, якою був написаний «Кобзар», бо вона «дышит простоватостью крестьянского языка и дубоватостью крестьянского ума».

Але мова, як одяг, це лише зовнішня сторона нації, головне ж – це її суть, так писав український історик Пантелеймон Куліш.

Адже  вірші Шевченка будили в душах людей пам'ять про ту велику козацьку Україну, яка ходила брати Константинополь і Москву, громила польських коронних гетьманів. Отже суттю і є те, що завдяки Шевченку ми усвідомлюємо себе українцями

У тому ж 1840 році, коли вийшов «Кобзар», вийшли перші книги М.Лермонтова, М.Некрасова, О.Фета, майбутніх світил російської літератури. Але ні на одну з них не було і третини таких хвалебних відгуків, які отримав Т.Шевченко.

Ось одна з них: «На каком бы языке он не писал, он – поэт. Он умеет чувствовать и высказывать чувство свое ловким стихом; на каждом произведении его лежит печать поэзии, которая идет прямо к сердцу».