Березень - світанок весни

    Наші пращури вважали, що початок новолітування має починатися з весною, з пробудження і розквіту природи. У Київській Русі календарний рік починався 1 березня. Прихід весни пов’язували зі святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня – за новим).

    Після зимового сну відроджувалася природа, починалося нове життя, новий рік. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято отримало назву «Нове Літо».

    Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року, адже колись новий рік зустрічали саме в березні. Це місяць — сонцегрій, весновій, вітроніс.        Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів — «береза» і «золи» (заготівля березового попелу для виготовлення скла). Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно.

    У фольклорних матеріалах слово «березень» вжива­ється рідко і здебільшого в найновіших записах, частіше в українській народній твор­чості трапляється назва «март» або «марець». Назва березень закріпилась за місяцем лише у середині XIX століття. До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється — велетнем стане, дівчина нап’ється — коханого зустріне». За іншою версією березень походить від давньоукраїнського слова «сухий» (від сушіння зрубаних дерев).

   Також березнем слов'яни могли називали цей місяць тому, що в березні палили на вугілля березу, а в теплих районах вже збирали березовий сік. У Білорусії його так і називають - Сакавік.       У хорватів березень кличуть Сушец. Вважається, що цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо...

    А ще в народі називають березень каплюжником, капелюжником, крапельником. За швидке сніготанення і появу перших таловин - протальником. Прозвали березень наші предки і Свистуном, свистунцем.

 

Народні прикмети на березень

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.

Березень невірний — то плаче, то сміється.

Березень похоронить, серпень сховає (хліб «похоронять» в землю — сховають у комору).

Березень спершу хмарний, а потім болотний — буде хліб намолотний.

Березень сухий та квітень мокрий і комору й льох наповнять.

Березень сухий, теплий квітень, вологий май — на щедрий урожай.

В березні і на кориті можна їхати.

В березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.

Вітер у березні переважає з північного сходу — влітку будуть градобійні хмари.

Вночі тріщить, а вдень плющить.

Грім у березні — на похолодання.

Гуси високо летять — води буде багато, низько — мало.

Дрозди в березні співають на верхів’ях дерев — весна вже близько; у гілках — то ще далеко.

Журавлі прилетіли рано — на ранню весну.

Журавлі прилетять зграями — літо буде негоже, поодинці — погоже.

Журавлі тягнуться на північ — до тепла, летять назад — до холоду.

Качки дикі мостять гнізда біля самої води — літо буде сухе; чим далі від води, тим воно мокріше.

Качки дикі прилетять вгодовані — весна буде довга і холодна.

Курка в березні нап’ється води з калюжі.

Лютий славен заметіллю, а березень — відлигою.

Марець прийшов — покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь.

Мине марець — готуй в поле ярець.

Погода в березні добра — на врожай коноплі.

Рано березень веснянку починає — тепло ненадійне.

Синичка в березні заспівала — весняне тепло віщує.

Сніг у березні пада — біда саду й винограду.

Сніжок в березні задує — буде урожай на городину і ярові.

Якщо весною дощ вперше гримить на голий ліс, це віщує холод.

Тумани чисті в березні — до мокрого літа.

Ячмінь в березні каже: кидай мене у болото — буду як золото, топчи мене в грязь — будеш як князь.

Хмари в березні пливуть швидко й високо — буде хороша погода.

Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

 

Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер — буде тепле й мокре; випаде сніг, мороз і вітер з півночі — літо очікується холодне; йтиме дощ — літо буде дощове.

Великий піст

 

    19  лютого в Україні починається Великий піст 2018. Він триватиме 48 днів і завершиться 7 квітня. Сенс дотримання посту полягає не лише у голодуванні, а й утриманні від поганих думок та шкідливих звичок. Віряни намагаються робити більше хороших вчинків та молитися.

    Перший день Великого посту називається Жилавий понеділок. Цього дня господині чи не єдиний день в році не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста. Кожен член родини має з'їсти хоча б одного коржа.

    В першу суботу Великого посту  господині колись збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду по рідних-небіжчиках. На Херсонщині цей звичай називався "давати мисочку". Також у першу суботу посту після причастя люди, виходячи з церкви, "знаменуються" - цілують хрест або ікону, вірячи, що "хто без благословення і знаменування піде з церкви геть, то все одно, як і не був у церкві". Люди, що постили в цей день і дотрималися всіх правил, називаються "спасенниками". Їм дозволяється випити вдома три склянки горілки, але не можна спати, бо "ангели причастя вкрадуть". Кожен, хто говів, повинен піти на вечірню, і "віднести причастя". Якщо ж хтось не піде, про нього кажуть: "Він причастя вкрав!"

    Перша неділя Великого посту  називається "неділя збірна". У цей час зазвичай починає розтавати сніг, тому кажуть: "Неділя збір - тече вода з гір". Дівчата в цю неділю варили колись кашу з маком і на короткий час закопували її в землю - "щоб недоля пропала". 

    Третій тиждень Великого посту  називали Хрестопоклінним, або "Хрестям", неділю, яка завершує  тиждень, - "Хрестопоклінною". У цей день пекли з пшеничного борошна хлібці у формі хреста - "хрестопоклінний хліб". Частину цього печива з'їдали в той же день, частину — ховали в коморі аж до початку посіву. За народним повір'ям, уночі з середи на четвер «переломлювався» піст на дві половини.

    Четвертий тиждень посту - "середохресний", в середу на цьому тижні - свято хреста. В цей день господині печуть "хрести" з маком і мастять їх медом. На цьому тижні господині сіють мак, а також розсаду капусти й помідорів. Щодо розсади, то її, кажуть, обов'язково треба садити в піст - "щоб морозів не боялась".

    П'ятий тиждень Великого посту називається "Похвальний". В суботу на цьому тижні - свято Похвали Пресвятої Богородиці. В цей день не можна працювати. Не гріх тільки сіяти розсаду. На "Похвалу" сорока яйцем похвалиться.

    Шоста субота - Вербна, або Лазарева. Це свято дітей. Під час церковного обходу на вечірній діти носять вербу; кому трапиться найбільша гілка верби, той щасливий. Колись в Україні існував звичай і для дорослих ходити з церкви до церкви, несучи з собою свячене гілля верби.

    Остання, шоста, неділя перед Великоднем називається Вербною, "шутковою" або "квітною", а тиждень перед неділею - "вербним". У Вербну неділю святять вербу. Свячена верба має велику пошану в народі, тому навіть дрібне гілля, яке залишилось після освячення, палили на вогні, щоб "лише під ноги не потрапило". Свяченою вербою вперше після зими виганяють худобу на пасовисько.

    Останній, сьомий, тиждень перед Великоднем називається "білим", або "чистим". Цього тижня люди дотримуються посту так же суворо, як і першого.

    Найважливішим днем білого тижня є четвер, який називається Чистим, Світлим, Великим, Страсним або Живним. Це день весняного очищення: ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, адже все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Люди, повертаючись із церкви, намагалися донести додому "страсну" свічку так, щоб вона не погасла.

    На Лівобережжі Чистий четвер - це "Навський Великдень". У цей день мерці відправляють своє Богослужіння і каються у гріхах.

    П'ятниця перед Великоднем називається Страсною. В цей день люди нічого не їдять до виносу плащаниці на середину церкви. Обід у Страсну п'ятницю пісний, навіть риби в цей день не можна.

У Великодню суботу роблять крашанки. Цей останній день Великого посту люди жили передчуттям великої радості - довгожданним очікуванням Великодня.

 

ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

1. Віряни повністю відмовляються від продуктів тваринного походження: м'яса, яєць та молочних продуктів.

2. У понеділок, середу та п'ятницю кожного тижня посту слід дотримуватися сироїдіння – вживання продуктів у сирому вигляді без термічної обробки, причому їсти можна лише раз на день.

3. У вівторок та четвер їсти можна лише ввечері. Їжу можна піддавати термічній обробці, але без рослинної олії.

4. У суботу та неділю можна їсти тричі на добу та додавати рослинну олію у страви. Дозволяється червоне вино у невеликих кількостях.

5. У перший понеділок посту, 19 лютого, не можна їсти взагалі.

6. На Лазареву суботу (30 березня), Вербну неділю (1 квітня) і Благовіщення (7 квітня) дозволяється їсти ікру риби, власне рибу та випити натурального червоного вина, яке не містить спирту.

КОМУ НЕ МОЖНА ДОТРИМУВАТИСЯ ПОСТУ

    Людям, які мають хронічні захворювання, дітям до 7 років, підліткам, вагітним жінкам та матерям, які годують, слід утримуватися від посту.

 

    Менш жорсткого посту можна дотримуватися людям похилого віку, студентам та тим, хто наважився на піст вперше.