Народний календар та прикмети про погоду у січні.

    Січень — року початок, зими середина.

    Є у січня своя передісторія. Як і в римлян, у нас у давні часи він також був одинадцятим місяцем — календарний рік тоді починався з березня (а згодом — з вересня), і тільки 1700 року Петро І за зразком західних держав зробив січень першим місяцем року.

    Назва місяця пов’язана з природними явищами – великими морозами та холодними вітрами. Як тільки не називали його наші предки: студень, сніжень, лютовій, сніговик, вогневик, льодовик, тріскун, корінь зими, її володар та вершина. Найвлучнішою є сучасна назва: січень — той, що січе зиму навпіл, січе снігом. В народі кажуть: "Січень снігом січе, мороз вогнем пече».

    Це місяць яскравих зірок, білих стежок, синіх льодів, ясного неба, снігів-переметів.Зимовий ліс тихий і мовчазний. Тільки сороки скрегочуть з ранку до вечора. Коли більшає день, веселіше починають поводити себе птахи – попискують синиці, голосніше співають вівсянки. В ялинках у шишкарів виводяться пташенята.

    Під льодом починає нереститися лин. У кінці місяця починаються не часті тепер весілля вовків. Іноді вилазить розім’ятися з нори борсук. Пасічники уважно стежать за станом зимуючих бджіл. Тиша у вуликах свідчить про те, що сім’ї здорові, меду для їжі вистачає, миші бджіл не турбують.

    Найхолоднішими роками минулого століття були 1935-й та 1936-й. Хоча з історії відомо, що, скажімо, в 1011р. вся поверхня Чорного моря вкривалася кригою.

    Січень – це перший місяць року, місяць багатьох зимових свят. Він у нашій уяві завжди асоціюється з Новим роком, Різдвом, планами на наступний рік. Бо майбутнє виникає з минулого.

     1січня – Новий рік.

    Традиційно вважалося, що кожен, хто відвідає цього дня оселю сусіда чи родича, неодмінно має засіяти долівку житнім зерном, побажавши найкращих гараздів родині й господарству.

    Хто почує хатнього цвіркуна, знай: він віщує щастя на весь рік!
    У якому настрої стрінеш Новий рік, так і проведеш його.

    День за Новий рік веселий (щасливий) – рік буде такий же.

    На Новий рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли.

   День новий рік збільшує, росте день – росте і хліб.

   Дня на Новий рік збільшилося на заячий скік.

   І свиням є свято в році.

  На Новий рік погода – буде в полі урода.

  Небо під Новий рік у рясних зірках – буде врожай грибів.

  Новий рік – до весни поворіт.

  Новий рік зиму до весни повертає.

  Новий рік – сани на хід.

  Сніг і тепло на Новий рік – літо буде тепле і дощове.

  Сніг під Новий рік добрий – сій гречку.

  Старий рік у ноги, а Новий рік у пороги.

 

   2 січня – Гната (Ігнатія) священномученика.

   Гнат квапить дівчат (нагадуючи, що до Різдва залишилися лічені дні).

   4 січня – Анастасії великомучениці. 

      У народі казали: «Скоро Настя на помості запросить три празники в гості». Пам'ятаєте слова з відомої колядки? «Та прийдуть до тебе Три празники в гості: Що перший же празник Святеє Рожество. А другий же празник — Святого Василя, А третій же празник — Святе Водохреще...»

   Не хвалить, Настя, небагато напряла, та й те розгубила.

  6 січня — Святвечір. Коляда. Кутя.

    Одне з 12-ти двунадесятих християнських свят — у пам'ять про народження Ісуса Христа.
    Готували дванадцять пісних страв.  

    У цей день ходять від хати до хати, від родини до родини колядники, сповіщають про Різдвяні свята, бажаючи господарям щастя, здоров’я, достатку:

 По всьому світі стала новина –

Діва Марія Сина родила.

Сіном притрусила, в ясла положила

Господнього Сина.

Діва Марія Бога просила:

В що ж би я сина свого повила.

- Ти, небесний Царю, пришли свої дари

Цьому дому господарю.

Зійшли ангели з неба до землі,

Принесли добра Діві Марії:

Три свічі воскові, ще й ризи шовкові

Ісусові Христові.

 Небо зоряне — влітку буде багато ягід.

  7 січня – Різдво Христове. 

    Сім'я сідала за стіл і по колу з одної посудини їли кутю. Пекли пироги з журавлиною.

З сьомого по чотирнадцяте — святі вечори. Різдвяні морози.

Лід тріщить — мороз протримається довго.

День на Різдво сонячний – дорід на хліб.

Заметіль на Різдво – бджоли будуть гарно роїтися.

Збираюсь колядувати, а то вже й щедрувати пора (14 січня).

Іній на дві неділі перед Різдвом рясний – перед петром (12 липня) на гречці буде рясний цвіт.

Іній на різдво –врожай на хліб; небо зоряне – врожай на горох.

Морози різдвяні великі – буде надійний врожай.

Морозів різдвяних нема – весна буде холодна.  

На коляду вночі тріщить, а вдень плющить.

На Різдво зеленіє – на великдень багато нових могил рясніє.

На різдво обійдеться без паски, а про мак – буде й так, а без олію – не зомлію.

На Різдво пригрівання – до зеленого року.

Не дивниця, що на Різдво метелиця.

Ніч проти Різдва місячна або зоряна – на врожай баштанів.

Ніч на Різдво світла – будуть несучі кури, темна – молочні корови, а завірюхою – бджоли будуть добре роїтися; небо зоряне – врожай на горох і сочевицю.

Різдво збігається з настанням молодика – рік буде неврожайний.

Різдво зелене – білий Великдень.

Різдво краще тріскуче, аніж пекуче.

Сніг на Різдво – озимина буде добра.

Тепло на Різдво – весна буде холодна.

Яка погода після Різдва, така буде й після Петра: як по Різдві, так і по Петрові.

 

 

    13 січня – Меланії Римлянки преподобної. Щедрий вечір, щедра кутя.

    Традиційні народні вшанувально-віншувальні гуляння від хати до хати — щедрувальників усюди гостинно зустрічали господарі. Дівчата загадували на женихів.
   Вітер дме з півдня — літо буде жарким.

   Вітер вночі на Меланії дме з півдня – рік буде теплий і ситий; з заходу – буде достатньо молока в господарстві; зі сходу – чекай урожаю на фрукти.

   Зірок у цей день на небі немає – ягід влітку не чекати.

    Яка Маланка, такі й Петро з Павлом (12 липня).

14 січня – Василія Великого. 

Василь є покровителем землеробства. Вдосвіта годилося засіяти зерном оселі.

.В цей день щедрують, промовляючи такі слова:

 Сію, сію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю.

На щастя, на здоров’я

Та на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік,

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю

На велику куделю.

Будьте здорові

З Новим роком та з Василем.

Дай Боже!

 Заметіль на Василів день провіщає багатий урожай горіхів.

 Інею пухнастого багато на деревах на Василя – літо буде щедре на мед.

 Іній рясно вкриває на Василя всі дерева – буде врожай на збіжжя.

 На Василя увечері відьми крадуть місяць.

  Небо на Василя частково закрите хмарами – в тій стороні буде урожай збіжжя; звідти треба           сподіватися щастя.

  Ніч на Василя зоряна – до врожаю ягід.

  Ніч проти Нового року (на Василя) тиха і ясна – буде щасливий рік не тільки для людей, але й для худоби.

  Сніг випаде в цей день – буде щасливий рік.

  Сонце зійде весело – весь рік буде щасливий, особливо буде добрий врожай садовини.

  Туман на Василя – до врожаю.

18 січня – Водохресний вечір.

Хрещенський голодний святвечір. Це був останній день колядок. Кроплять хати свяченою водою.
Шибки на вікнах пітніють — на мороз.

Місяць у цей день уповні – до великого розливу, бути великій воді.

19 січня – Богоявлення Господнє (Водохреще, Йордан).

    Це третє найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. Хрещенською водою святили будівлі, тварин, збіжжя тощо.

    Відлига водохресна – на врожай.

    Горобці в цей день пролетять перед хоругвами – рік не щасливий для дітей; граки – для молодих людей; пролетять гуси – старші люди цього року будуть хворіти, а то й, боронь Боже, вмиратимуть.

   День на Водохрещу теплий – хліб буде темний, тобто густий.

   День на Водохрещу ясний, сонячний – хліб буде чистий; день похмурий, небо вкрите хмарами – у колосках буде багато "сажки".

   Дерева на Водохрещу вкриті інеєм – треба навесні сіяти яру пшеницю у відповідний день тижня (той, на який припало свято) – вродить як гай!

   Мороз на Водохрещу сильний – на хліб не ремствуй.

   Морози водохресні люті – родять білі ярки (молоді вівці).

   Небо похмуре, великий іній і сніг у цей день обіцяє родючий рік.

   Місяць повний випав на Водохрещу – бути великій воді.

   Риба на Водохрещу ходить табунами – добре на рої.

   Сині хмари опівдні на Водохрещу – до врожаю.

   Сніг на Богоявлення лапатий – до врожаю; ясний- до неврожаю.

   Сніг йде на Йордан – на врожай гречки; вранці – ранньої, в обід – середньої, ввечері – пізньої.

   Сніг йде під час освячення води – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліби.

   Собаки на Водохрещу багато гавкають – буде багато звірів і дичини.

   Тріщи, морозе, не тріщи, а минула Водохреща.

20 січня – Собор Івана Хрестителя.

    Іван Предтеча забрав зимові свята на свої плечі.

21 січня – Еміліана ісповідника.

   Вітер у цей день з півдня – буде дощове літо.

22  січня – Полієвкта мученика.

  Ясна погода в цей день обіцяє хороший врожай.

23 січня – Григорія святителя.

  На Григорія іній на ожередах і скирдах хліба – літо настане мокре.

  На Григорія на деревах іній випаде – літо буде сире і холодне.

24 січня– Дорота.

  В лютім Дорота заповідає сніги і болота.

24 січня – Теодозія Великого преподобного.

  На Теодозія морозно – ярові посієш пізно.

  Теодосієве тепло – на ранню весну пішло.

25 січня – Татіяни мучениці.

  На Татіяну снігопад – буде літо дощове; сонечко вигляне – до раннього прильоту птахів.

  Сніг на Тетяну – літо дощове.

28 січня – Павла Тебського преподобного.

      Вітер на Павла – буде рік вологий.

29 січня – Поклін оков Апостола Петра (Петра Вериги).

      За народним віруванням це останній день зими. На Петра Вериги не перуть.

Петро – напівкорм: домашня живність з’їла половину зимового корму.

      В день Петра Вериги розбиваються криги.

      Гайвороння кряче в цей день на метелицю.

      Місяць уночі обгородився хмарами – буде вітер.

      Мороз вдень на Петра – влітку буде спека.

      Ніч на передодні Петра місячна, і на небі видно зорі – літо буде врожайне, рік щасливий; ніч понура – то й рік буде понурий; неврожай, пошесть на худобу.

  30 січня – Антонія Великого преподобного.

Хитрий Антін зі всіх сторін.

31 січня – Афанасія і Кирила святителів. Переважно цей день був холодним, а тому казали: «Опанас-ломинос гаразд на мороз».

Афанасівські морози шуток шуткувати не люблять.

Афанасій і Кирило забираються за рило.

На Афанасія сонце опівдні – весна рання.

На Кирила святого буває ще морозу много.

 Відомо багато народних прикмет, спостережень, пов’язаних із січнем.

Березень у січні – в березні бійся січня.

У січні вночі панують сови та сичі.

У січні висить багато довгих бурульок – врожай буде добрим.

У січні зимна з морозом погода – буде у хаті урода.

В січні горщик на печі замерзає.

В січні поверх криги з’являється вода – у лютому ще будуть морози.

В січні росте трава – влітку болить у газди голова.

В січні сніг і морози – готов уже плуги й вози.

В січневу холодну погоду пам’ятай про худобу.

Гніт на свічка під час вранішньої служби на василя в церкві зігнувся – буде врожай цього року; стирчить на свічці ніби порожній колос на стеблі – жди неврожаю.

Іній у січні на стогах – буде мокре літо і злеє жито.

Кожному своє: січню – морози, лютому – заметіль.

Місяць січень – весни господар.

Мряка в січні – мокра весна.

Січень-батенько рік починає, весну величає.

Січень у минулому році був теплий – січень цього року буде холодніший.

Січень – весні дідусь.

Січень – усьому року заспів.

Січень без снігу – літо без хліба.

Січень – всій зимі господар.

Січень з груднем прощається, а на лютий коситься.

Січень гонить заметіль на сім верстов.

Січень на курячий скік додав дня.

Січень наступає, мороз людей щипає.

Січень найгостріший – рочок, найплідніший.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Січень погідний – рік буде плідний.

Січень рік починає, а грудень закінчує.

Січень рокові початок, зимі середина.

Січень рокові сум, зимі половина.

Січень – селянське багатство.

Січень сірий – хлібам біда.

Січень січе тай морозить, господар з лісу дрова возить.

Січень, січися, а ти до печі тіснися.

Січень сухий і холодний – літо очікується жарке.

Січень сухий і морозний, вода в річках дуже міліє – літо буде сухе і хмарне.

Січень сухий – селянин багатий.

Січень хвали сніговий, травень – дощовий, серпень – на сніп рясний.

Січень холодний – липень буде сухий і гарячий: не чекай грибів до осені.

Січні холодні майже не повторюються.

Січню-батенці – морози, а лютому – заметілі.

Сніг у січні з вітрами, а пияк трясе зубами.

Снігопади і заметілі часті в січні – в липні часті дощі.

Сонечко в січні корівці бік пригріло.

У січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть стоги.