СІМ ЧУДЕС НІКОПОЛЬСЬКОГО КРАЮ

1 місце. Меморіальний комплекс «Могила кошового отамана Івана Сірка».
Місце поховання легендарного кошового отамана Війська Низового Запорозького Івана Дмитровича Сирка (поч. XVII ст.-1680р.). 31659 року до самої смерті 12 разів обирався козацьким ватажком. У боротьбі з турками, татарами та поляками провів 50 боїв і в усіх одержав перемоги. Його ім'я, оточене переказами та легендами, увійшло до фольклору. Пам'ятник національного значення. Розташований приблизно у 3,5 км від повороту нас. Капулівка з траси «Запоріжжя-Кіровоград» поблизу с. Олексіївки, в 1 км на північ від с. Капулівки.  

2 місце. Двостороння Ікона-Ставротека Війська Низового Запорозького 
— унікальна реліквія українського народу і його держави, безцінний витвір класичного українського бароко. Виготовлена у 1747 р. Містить частку животворного хреста. Експонується в міському краєзнавчому музеї.  

3 місце. Шолоховський (Токівський) каскадний водоспад.
Каскадний 14-метровий водоспад на річці Кам'янці (пороги на р. Кам'янці, «Червоні камені») — «молодший брат» Дніпровських порогів, пам'ятка природи, утворена відрогами Українського кристалічного щита ще у мезозойську еру. Унікальне місце для гідромасажу та спостереження 30-метрових накопичень глиб сірого, червоного та рожевого гранітів, гротів, а також кордону первісного степу та річкової долини. Місце овіяне легендами про Нестора Махна. Поруч з водоспадами y XVIII ст. знаходився зимівник останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.  

4 місце. Курган Нечаева (Гегелина) могила.
Нечаева (Гегелина) могила — єдиний не досліджений археологами і найвищий (15 м) в степовій зоні Східної Європи великий скіфський курган. Найвища точка Нікопольщини (167,3 м над рівнем моря). Під час штурму висоти у 1943 р. тут загинуло близько 1500 воїнів Червоної армії, на згадку про яких споруджений меморіал. Розташований у 50 км на північ від Нікополя, у 4 км на схід від с. Лебединське.  

5 місце. Церква Різдва пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці на перехресті вул. Ломоносова та Войкова — найстарший з тих, що збереглися у роки богоборства, православний храм Нікопольського краю, який охороняється державою як пам'ятка архітектури національного значення. За різними даними, будівництво храму велося у 1812-1820 pp. Інтер'єр містить розписи та роботи поета та художника Максиміліана Волошина.  

6 місце. НІКОПОЛЬСЬКИЙ краєзнавчий музей.
Відкритий для глядачів 18 травня 1919року як народний музей витончених мистецтв, створений на основі конфіскованої у місцевого поміщика Нечаева художньої колекції. Налічував 688 експонатів. Восени 1929 року реорганізований у державний краєзнавчий музей ім. Ломоносова. У фондах музею налічується близько 42,5 тис. експонатів, які є невід'ємною частиною музейного фонду України. Найстарший документ відноситься до 1768 р., найстарший експонат — до 6000 років до Різдва Христова. Наукова бібліотека налічує понад 10 тис. томів, найстарший з яких датується 1608 роком. З музею підчас евакуації були вивезені на Північний Кавказ унікальні експонати, які так і не повернулися. Один з найголовніших центрів науково-пошукової роботи.  

7 місце  поділили Спасо-Преображенський собор та Золота Скіфська Пектораль.

Спасо-Преображенська соборна церква збудована в 1898 році. На колокольні собору знаходиться унікальний нікопольський «цар-колокол», який був вилитий на кошти братів-козаків Шиянів у 1793 році.  
Пектораль із Товстої могили — неперевершений шедевр елліно-скіфського мистецтва, нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е. Вага-1150 п діаметр — 30,6 см, виконана із золота958 проби. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями. На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея. Знайдена 21 червня 1971 року о 14год. 30 хв. археологом Борисом Мозолевським. Зберігається в Музеї історичних коштовностей України в Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.